ПРИКАРПАТСЬКИЙ СВІТОЧ

 Сьогодні важко уявити своє життя без  комфорту , тепла та світла. Інколи ми навіть не задумуємось, звідки беруться ці блага цивілізації, щоденно користуючись  холодильником, телевізором, кавоваркою.

Тому ми поцікавились , як виробляється електроенергія і відвідали  енергетичний велетень Прикарпаття - Бурштинську ТЕС. Проходячи територією станції , ми помічаємо чистоту та порядок, злагодженість роботи всіх підрозділів, чітке виконання своїх обов’язків. Виникає запитання , як добитись  ефективності та високих показників у роботі такого великого підприємства.

Ми звернулись до головного інженера БуТЕС Василя Івановича Немченка та його заступника з експлуатації  Андрія Євстаховича Федунківа.. Ось що ми довідались:

«Бурштинська ТЕС має 12 енергоблоків проектною потужністю по 200 МВт. Оскільки кожен блок має на рахунку по двісті тисяч відпрацьованих годин, ми провели перемаркування блоків – чотири по 190 МВт і вісім – по 195 МВт. Тобто наша потужність на даний момент становить 2300 МВт. Працюємо в залежності від споживання, забезпечуючи електроенергією західний регіон: частину Львівської , Івано –Франківської областей і повністю Закарпатську. Крім цього наша «продукція» йде на експорт. Безпосереднім продажем не займаємось, наша мета – виробництво та відпуск електроенергії. Ми є структурним підрозділом ВАТ «Західенерго», яке скеровує напрямки роботи станції.

Зараз працює сім – вісім блоків залежно від графіків споживання, які складаємо щодня.

Основним паливом, на якому працює станція є вугілля, що транспортуємо з Донецького та Львівсько-Волинського родовищ. Велику роль в ефективності роботи відіграє якість вугілля, його калорійність. Загалом використовуємо по 10 -12 тисяч  тонн цього палива на добу. Резервним є газ. Перебоїв із постачанням палива немає і достатній запас зберігається на складі. Робота всіх підрозділів станції  автоматизована і строго контролюється комп’ютерними системами, за якими спостерігає черговий інженер зміни електростанції. Постійно проводимо реконструкцію , вдосконалення та ремонт обладнання. Так , спільними зусиллями, працюємо на благо людей, приносячи в їхні домівки тепло і світло.»

Ми продовжили  розмову з заступником головного інженера  з реконструкції Миколою Михайловичем Дем’яном:

« Увімкнення в мережу першого енергоблоку Бурштинської ТЕС 28 квітня 1965 року дало старт генерації на одній з найпотужніших теплових електростанцій України. За весь час, як освоєння , так і подальшої експлуатації обладнання, велись і ведуться пошуки і втілення нових технічних рішень, вдосконалення технології, впровадження раціоналізаторських пропозицій, винаходів від фахівців станції,  а також технічних рекомендацій наукових організацій.

 Наша станція розташована на перетині ліній електропередавання, що з’єднують ОЕС України з енергосистемами Угорщини, Словаччини та Румунії. Видача потужності з «Острова Бурштинської ТЕС» на експорт обмежується умовами забезпечення динамічної стійкості станції. Графік ремонтів енергетичного устаткування на 2006 рік спрогнозували таким чином, щоб баланс генерації «Острова Бурштинської ТЕС» передбачав експортні поставки електроенергії на рівні 550 МВт з 1 квітня по 30 вересня 2006 року.  Посилено виконуємо роботи з реабілітації потужності станції для гарантованого забезпечення виконання умов експортних поставок. На 2006 -2008 роки запланували здійснити розширене технічне переоснащення  енергоблоків №7 і №5. На сьогоднішній день виконано заміну електрофільтрів блоку №12 фільтрами російського виробництва, а блоків №10 і №11 першими українськими електрофільтрами.

За сорок один  рік зроблено багато. Нашому колективу притаманна кропітка багатогранна робота з підтримання досягнутого рівня експлуатації і втілення та освоєння намічених для реалізації перспективних заходів технічного прогресу на рідному підприємстві.»

Для  станції та довколишніх населених пунктів є насущною екологічна проблема. І тому ми поспілкувались з начальником відділу охорони навколишнього середовища Петром Степановичем Савкою:

« В склад нашого відділу входить санітарна лабораторія, яка займається вимірами шкідливих факторів, а саме: шуму, вібрації, освітлення, запиленості, загазованості повітря робочої зони, що використовуються для атестації робочих місць,  також вимірюванням основних факторів навколишнього середовища – повний хімічний аналіз води у ріці Гнила Липа , водосховища та виходу з нього. Проводимо контроль грунту  в певних населених пунктах, в основному по напрямку димового факела,  вимірюємо приземні концентрації на рівні дихання людини в межах 5 -8 км. А саме наявність азоту, сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю. Спостереження протягом року показали, що повітря є безпечним для  людського життя.. Підтвердженням цього є неодноразові спостереження обласної санстанції. Випадків перевищення норми практично немає.

 Постійно виконуємо аналізи ґрунтових вод,  заміряємо радіаційний фон і можемо запевнити , що причини для занепокоєння відсутні.

Можна конкретно розділити три основних напрямки нашої роботи.

- Охорона атмосферного повітря. При спалюванні вугілля викидається в атмосферу зола, сірка, вуглець і ми пильно контролюємо , щоб ці викиди  не перевищували норму. Впроваджуємо заходи , які б мінімізували вплив електростанції на природу. Для цього проводиться ремонт та заміна пилогазовловлюючих установок, так званих електрофільтрів, що значно зменшує концентрацію шкідливих викидів. Працюємо над розробками новітніх методів для вловлювання сірчистого ангідриду. Ведеться планомірна робота, вкладаються великі кошти для покращення стану довкілля.

-Охорона водних ресурсів. В свій час було проведено цілий комплекс робіт по очистці стічної води. Єдиний скид – це скид освітленої води із шлаковідвалу №3 в річку Гнила Липа в районі села Бовшів, яка по якісних показниках відповідає воді у водосховищі.

-Утилізація відходів, а це зола і шлак, є ще одним напрямком нашої роботи. За рік  маємо 260 тисяч тонн шлаку, який використовується підприємствами будівельної індустрії, заводом шлакового гравію, на ремонт доріг. Проблема у нас із відвальною золою, якої накопичилось за час роботи станції більше сорока мільйонів тонн. Ємності для складування золи практично заповнені. Протягом останніх двох років проводяться роботи по рекультивації золовідвалів. Заливаємо їх цукровим дефікатом, мулом ставків. Зараз працюємо над розробкою будівництва нового золовідвалу, який повинен бути екологічно чистим і відповідати всім державним стандартам., в ньому буде виключене будь –яке забруднення атмосфери та ґрунтових вод, оскільки дно плануємо вистелити суцільною плівкою . Також буде змонтована зрошувальна система, щоб запобігти попаданню пилу в повітря. Виходом із становища було б залучення інвесторів для побудови підприємства по переробці золи у будівельні матеріали для подальшого збуту та реалізації.

Паспортизація викидів і відходів електростанції, комплексне запровадження еколого - технологічних заходів, використання вторинних ресурсів, підвищення економічності роботи ТЕС, застосування систем контролю, екологічний моніторинг дадуть змогу значно зменшити несприятливий вплив станції на навколишнє середовище.»

В наступних матеріалах ми будемо планомірно висвітлювати інші області роботи Бурштинської ТЕС, щоб читачам  була зрозуміла її необхідність і важливість.

РУСЛАНА ШЕВЧУК, ОКСАНА Т ИРПАК