Плюють у спину –
йди, не оглядайся,
Кидають каменем –
не віддавай назад,
Б’ють по щоці – ти мудро усміхайся.
Такий бо зараз
світ – на брата брат.
А може вирвати у
злої долі щастя,
А може відповісти
на удар?
Рішуче дати
відсіч всім напастям!
Людина ж я, а не
якийсь злидар.
Чому повинна в
черзі я стояти
За пільгами
життєвого раю,
Із столу
панського недоїдки ковтати,
Благословивши в
рабство суть свою?
Мене не вчили
прогинати спину,
Не знаю, як за
розрахунком жить.
Якщо любити –
пристрасно, невпинно,
Якщо ненавидіти –
хай замре ця мить.
Напівтони,
напівкохання, напівщастя –
Це не моє.
Візьміть собі. Не жаль.
Якщо не вийшло
серце твоє вкрасти,
То цілий світ –
вже не моя печаль.
|