ПРИЙДИ, ТАРАСЕ
|
| |
Ми кличемо тебе через віки,
Через століття болю, війн і горя.
Тарасе, батьку сивий наш, прийди!
І, може, нам тоді всміхнеться доля.
На свою Україну подивись,
На зболений народ, що знов бідує
і тихим словом ти до нас озвись
Таким, що людські душі полікує.
Он твій невольник стогне у ярмі,
Обклали звідусіль його податки,
А пан жирує на чужій біді.
Одному злидні, іншим - гроші й статки.
А он знедолена іде
Твоя Катруся - вічна туга.
В руках байстря своє несе,
Догнала і її наруга.
Вже не москаль її згубив,
А наш, новенький українець.
Дівочу долю погубив,
А сина здав у сиротинець.
На панщині пшеницю жне
Вкраїнська жінка, чиясь мати,
І свою бідну спину гне
На тих столичних депутатів.
Щоб сито їм жилось-булось,
Щоб було повно у кишенях,
Щоб легко їм життя далось -
Вже нахапали цілі жмені.
А там лілеї молоді,
Твої, Тарасе, юні мрії.
Втрачають у чужій землі
Всі сподівання і надії.
А мати - наймичка!
Дивись, який скорботний в неї вигляд.
Замри, хвилино, зупинись!
Запам'ятайте її погляд.
У нім скорбота вся земна
За тих синів, що за кордоном,
За дочок тих, що їм нема
Роботи тут, у ріднім домі.
За той обкрадений народ,
За той знедолений, забутий.
Нема обіцяних свобод,
В кайдани злиднів він закутий.
Прийди, Тарасе, подивись -
Ми стоїмо перед тобою.
А потім знов полинеш ввись
І, може, нас візьмеш з собою.
|
| Категория: ПАТРІОТИЧНА ТЕМАТИКА |
| Автор: РУСЛАНА ШЕВЧУК |
| Просмотров: 784 |
| Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
