Я маленька частинка Землі, Я маленька частинка Планети. Я народжена Всесвітом в дні, Коли зорі злилися в сонети.
Я Велике й Мале, я Усе і Ніщо, Я вмираю і я воскресаю. Я не знаю чому і не знаю за що Так живу, так творю, так кохаю.
Я не знаю, для чого цей щем у душі, Спалахнути, а потім згоріти... Чергування наповнень і спустошінь- Все ж блаженний, хто може говіти.
Чи сто літ існувати безплідним життям, А чи зоряну мить не впустити, Розгадати усі таємниці буття, Чи в куточку тихенько скиглити?
Як знайти те єдине, що тільки мені Споконвіку призначила доля, У якій невгамовній й шаленій борні Виростає й міцнішає воля.
Скільки було до нас - не спитать, не злічить, Скільки після, хто може довести. То ж стараймося так у цім світі прожить, Щоб сказали - Велика Частина Планети!
