Серце забилось, як спійманий птах, Під поглядом гострим у твоїх руках. Межа: до і після, З століття в століття, Із тисячі літ - в іншу тисячу літ.... Безмовний надшвидкісний переліт.
Стрімким коридором із вічних планет З шаленою швидкістю вийшли на злет Пророки й апостоли, Смертні і вічні, І праведні й грішні, прості і магічні, І нелюди й люди у простір космічний.
Спірально закручений час у фіналі, Коротка зупинка на мить, а що далі? Світи і планети? Гріхи й святотацтво? Чи будемо нарізно йти, по одинці, Чи всім земним братством на першій сходинці?
Стоїть перед вибором людство безсиле: Чи світло небес, а чи темінь могили? Чи прах, чи безсмертя, Чи вгору, чи долі? Чи душу свою занедбати назавжди, Чи йти уперед в вічних пошуках правди?
